Журнал “Про метал”
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА МАЙСТРІВ ХУДОЖНЬОГО КУВАННЯ УКРАЇНИ
Не випадково саме матеріалом про Богдана Новосільському, член – кореспондента Української академії архітектури, лауреата та дипломанта багатьох всеукраїнських та міжнародних ковальських виставок – конкурсів і фестивалів, відкривається нова рубрика в нашому журналі. Він – автор робіт найвищого рівня, в яких буквально “вилизане” і доведена до досконалості кожна лінія. У них є особливий шарм і особлива неповторність. Ці роботи – головна візитна картка майстра.
Одного разу на одній з виставок в Івано-Франківську ковалі-члени журі, із захопленням милуючись грацією творів Богдана, одночасно вигукнули: “Якого великого праці зажадали ці ковані вироби! Ці роботи – по-справжньому неліниві! ” ‘.
Так і рознесла по всій Україні чутка популярність їх автора.
Не всякий може швидко згадати його прізвище та по батькові, але варто натякнути, що мова йде про автора “неледачих робіт” – ми тут же уявляємо собі чудового майстра художнього кування з містечка Городенка Івано-Франківської області …
Ковані роботи, в яких немає вивороту
Пройшли роки. Ковані елементи в роботах Богдана Новосельського придбали належний статус і тепер по праву домінують своєю оригінальністю і неповторністю. Ось їх оцінка з вуст екс – голови Івано – Франківської отділенія Національної спілки художників України, член – кореспондента Української академії архітектури, Заслуженого діяча мистецтв України Бориса Губаля: “На виставках твори Б. Новосельського підписувати не треба. Їх і так не можливо сплутати ні з чиїми роботами. Я бі сказав, що сьогодні не тільки створена в Україні школа Богдана Новосельського зі воімі власними традиціями, а й народилося в ковальському мистецтві абсолютно новий напрямок “.
Голова Національної спілки майстрів художньої ковки України назвав роботи Богдана “сучасним українським бароко”.
Але майстер не зупиняється у своєму розвитку. До грації його творів додається грандіозність. Однак залишається одна важлива особливість в перилах лесніж і балконів, в оформленні воріт і огорож, виготовлених в майстерні Новосельського – в них немає вивороту. Вони “лицьові” з усіх боків!
Сьогодні у автора “неледачих робіт” багато замовлень. Зросли естетичні вимоги у клієнтів. Це природно, оскільки у замовника зростає рівень смакового сприйняття у міру зростання рівня пропозицій художньої ковки. Маленька кузня Федора Петровича переросла в солідне підприємство Богдана Федоровоча. І сьогодні економіку великого виробництва веде Володимир Богданович Новосельський, розвиваючи батьківський бізнес. В цьому році Новосельський – молодший захистив диплом магістра міжнародної економіки і продовжує паралельно навчатися на факультеті художнього кування.
Однак головним художником – композитором у всіх фірмових виробах залишається Богдан Федорович особисто. Хоча в цьому верховенство теж є своя чудова і навіть повчальна для інших кузен особливість.
Дух творчого колективізму
На цьому підприємстві панує і всіляко культивується колективний творчий дух. З приводу кожної роботи, кожного замовлення в цьому колективі з 30 учнів і майстрів художнього кування обов’язково повинні прозвучати 30 думок – зауважень. Всі вони уважно аналізуються Богданом Федоровичем. Кожен елемент – не просто самостійна ланка, це, перш за все, гармонійна частина єдиної композиції. Тому аналіз спрямований на підпорядкування дрібних деталей всієї єдиною формою і конструкції виробу.
Він безперервно вчить своїх майстрів: В основі композиції лежить якесь “чуть-чуть”. Десь трохи не вдосконалив якийсь пластичний елемент. Чуть-чуть “недонаситіл” масою конструкцію. І композиція “посипалася” …
Дванадцять його вихованців цього року спрямовуються на заочне відділення художньої ковки Чернівецького університету, яке відкривається на базі Вінницького коледжу спеціально (!) Для робітників “коваль майстерень Богдана Новосельського”
До речі, цей світ досконалості відкритий і для студентів-випусників вищих навчальних закладів художнього кування: вони в майстерні Богдана Новосельського проходять виробничу і переддіпломную практику. Їх потім з великим задоволенням беруть на роботу в закордонних кузнях …
Мало хто залишається в невеликому місті Городенка. Тому Богдан Новосельський виношує ідею створити власний навчально-курсовий комбінат, в якому буде вчиться местнаю молодь, щоб залишитися в майстерні назавжди. Правда, для цього потрібно спочатку знайти порозуміння з боку місцевих органів оподаткування та місцевої влади. Доводиться правдами і неправдами доводити, що учень – це ще не коваль. Потрібно не поборами душити підприємство, вимагаючи в казну прибутковий податок з мінімальної зарплати за кожного учня, а, якщо вже не стімуліроваті матеріально з боку держави організацію навчання, як в ПТУ або середній школі, то хоча б почекати з оподаткуванням рік-два, поки будуть створені нові 5-10 робочих місць.
Таким чином в Україні не тільки отримала б розвиток школа вищого ковальської майстерності, піднімаючи нашу культуру на європейський рівень, а й в економічному ракурсі підприємство середньої ланки могло б перетворитися у великий коваль – промисловий копрлекс зі своїми оригінальними традиціями. І, що дуже важливо в плані соціальному, – з новими робочими місцями.
Що ж стосується побажання на адресу активно створюється сьогодні Національній спілці майстрів художньої ковки України, Богдан Новосельський неодноразово висловлювався: “Нам потрібно культивувати колективне творче мислення. Побільше спільно проектів, в кожному з яких треба було б напружене спільне творче мислення у спільній роботі над композицією, – архітектора, дизайнера, ландшафтника … Ось тоді ми по – справжньому відчуємо плече один одного і усвідомлюємо повною мірою: Союз відбувся! ”
